За однією з версій вперше збив білки з цукром і запік їх у печі кондитер Гаспаріні в Швейцарії, в містечку Майринген, на ім'я міста назвали ласощі «меренгами», що тануть у роті. Інша версія відсилає нас у кінець XVII століття, коли вперше ця повітряна назва була помічена у кулінарній книзі Франсуа Массіало.
Дата появи – XVII ст. Як і маса інших геніальних винаходів, меренга з'явилася на світ чисто випадково – Гаспаріні одного разу так захопився збиванням білків, що вони перетворилися на круту піну. Так як пан любив кулінарні експерименти, він не довго думаючи, відправив піну в духовку.
Гаспаріні Народна етимологія швейцарського міста Майрінгена повідомляє, що меренги були винайдені там італійським шеф-кухарем Гаспаріні.
Це один із варіантів відомого десерту, який був придуманий в Австралії на початку XX століття і названий на честь знаменитої російської балерини Анни Павлової. Тільки тут трохи запечена, м'яка меренга змащується начинкою і згортається в рулет. При складності рецепт дуже простий.
admin 
