Перший рецепт супу виявлено у кулінарній книзі Апікура, написаній у 4 столітті.. До його складу входили пшениця, оливкова олія, м'ясний фарш, мозок, перець, лавровий лист, кмин, вино, ферментований рибний соус.
За деякими даними, супи готували у Середземномор'ї ще у кам'яному віці. У міру розширення території Римської імперії для приготування супів вживали все більш різноманітні компоненти: цибуля-порей, цибуля, морква, часник, фенхель, м'яту, петрушку та коріандр.
Слово суп з'явилося лише в епоху Петра I. Спочатку ним називали чужоземні рідкі страви, але пізніше поширили і на національні юшки. Письмові пам'ятники XVI-XVII століть поділяють супи на щі, кальї (розсольники), юшки, селянки (солянки), борщі та юшки. Супи відрізняються дуже великою різноманітністю.
І хоча способи варіння, традиції та рецептура супів складалися раніше, але широке поширення в Європі та Росії супи отримали до 18 століття. Пізніше ця страва поширилася світом. До речі, на Русі рідкі страви спочатку називали юшками. Слово «суп» з'явилося лише за часів Петра I.