Хто визначає діагноз дизартрія: фахівці та методи

Дизартрія – це порушення артикуляції мови, що може бути викликано різними причинами. Діагностика цього розладу включає складний процес, в якому задіяні різні фахівці. Проте головною роллю у постановці діагнозу дизартрії грають логопеди.

Логопеди – це фахівці, які займаються дослідженням, діагностикою та корекцією порушень мовлення у дітей та дорослих. Вони мають не тільки знання та досвід у галузі мовної патології, але й спеціальними методиками та інструментами для оцінки артикуляції та інших аспектів мовної функції. Логопеди проводять комплексне обстеження пацієнта, що включає аналіз помилок артикуляції, вивчення фонетичних особливостей мови, оцінку слухової функції та інші процедури.

Разом з логопедами в процесі встановлення діагнозу дизартрії можуть бути задіяні й інші фахівці, такі як неврологи, психологи, оториноларингологи та фоніатри. Неврологи проводять обстеження пацієнта з метою виявлення органічних чи функціональних порушень нервової системи, які можуть бути причиною дизартрії. Психологи оцінюють психологічні аспекти мовного розвитку та проблеми, пов'язані з комунікацією. Оториноларингологи та фоніатри проводять обстеження органів мови та оцінюють їх анатомічну та функціональну роботу.

Який фахівець ставить діагноз дизартрію?

Діагностику проводять одночасно невролог (з'ясовує рівень топічного ураження нервової системи та характер патологічного процесу) та логопед (визначає ступінь мовних порушень, щоб скласти прогноз корекції).

Як ставиться діагноз дизартрію?

Відповідний діагноз ставиться дитині у віці близько 5 років, коли стає зрозуміло, що мова дитини відстає від мови однолітків. Іншими симптомами стертою дизартрії є незручні рухи та слабка міміка.

Як невролог визначає дизартрію?

Визначається тремтіння мови, скандування, окремі мимовільні вигуки. Мовні порушення супроводжуються руховими – порушенням рівноваги, хисткою, невпевненою ходою, незручністю рухів.