З початку XVI ст. майже не застосовується пропис фрески по сухому темперою, з цього моменту починається період панування чистої фрески (Buon fresco). У цій манері працювали всі художники Високого Відродження, у тому числі Рафаель, Мікеланджело, а пізніше Вазарі, Тінторетто, Джордано і Тьєполо.
Особливого розквіту фресковий живопис досягла в епоху Відродження. Такі художникиЯк Рафаель і Мікеланджело, працювали над фресками у знаменитих палацових інтер'єрах Людовіка Гонзага. У Росії ж фрески з'явилися переважно як елемент храмової живопису.
Існує кілька різновидів фресок, які відрізняються за технологією нанесення:
- фрески на основі штукатурки;
- фрески на флізеліновій основі;
- фрески на полотні;
- на твердій основі;
- на самоклеючій основі.