Коли відкрили галогени?

Термін «галогени» щодо всієї групи елементів (на той момент були відомі фтор, хлор, бром та йод) був запропонований у 1841 року шведським хіміком Й. Берцеліусом. Спочатку слово “галоген” (у буквальному перекладі з грецької – “солерод”) було запропоновано в 1811 німецьким ученим І.

Галогени – сильні окислювачі, взаємодіють практично з усіма металами та неметалами. Найбільшу хімічну активність має фтор Хімічна активність галогенів знижується від фтору до йоду.

Галогени використовуються у хімічній промисловості, для очищення води та відходів, у виробництві пластмас, фармацевтичних препаратів, целюлози та паперу, тканин, мастильних матеріалів. Бром, хлор, фтор і йод служать хімічними проміжними ланками, відбілюючими та дезінфікуючими засобами.

Галогени — хімічно активні речовини, тому у природі вони лише у вигляді сполук. Фтор зустрічається у вигляді флюориту Ca F 2 , кріоліту Na 3 Al F 6 та деяких інших мінералів. Найбільш поширені сполуки хлору — кам'яна сіль (галіт) NaCl та сильвініт KCl ⋅ NaCl .