Російська мова відома своєю складністю та безліччю правил, яких потрібно дотримуватися при його використанні. Одним із таких правил є використання тире або тире в тексті. Ці знаки пунктуації можуть викликати складнощі у багатьох людей, тому важливо знати, як правильно їх говорити.
Перше, що потрібно зрозуміти, це різниця між тире та тире. Тире – це знак пунктуації, що означає пряму мову, перерахування, протиставлення чи нерозривне поєднання слів. Тире, навпаки, є російським літерним поєднанням “т” і “е” і служить передачі звукового значення тире.
Щоб правильно говорити тире чи тире, необхідно знати правила їх використання. Тире ставиться у таких випадках: між підлягаючим і присудком, при перерахуванні, при протиставленні, при позначенні діалогу та інших випадках. Тіре використовується для передачі звукового значення тире, наприклад, у словах “т-е-к”, “т-е-п”, “т-е-д”.
Тире | Тире |
---|---|
Потрібна в російській мові | Не є правильним символом |
Використовується для позначення діалогів | Не має спеціального значення |
Застосовується виділення причинно-наслідкових зв'язків | Не використовується у російській мові |
Має різні види: коротке, середнє, довге | Не застосовується у російській мові |
Вживання тире та дефісів легко запам'ятати, якщо засвоїти принцип: Тіре – довга риса, яка зазвичай використовується в межах речення, а не слів. Дефіс – коротка риса, яка зазвичай використовується в межах одного слова.
Як правильно говорити тире чи тире?
Для початку запам'ятайте, що дефіс – орфографічний знак. Він використовується лише між частинами слова. Для з'єднання складів або двох коренів друкуйте коротку «риску». А тире – це пунктуаційний знак. Збережена копія
Як правильно писати тире?
Тире ставиться між двома реченнями та між двома однорідними членами речення, з'єднаними без допомоги спілок, для вираження різкої протилежностінаприклад: Я цар – я раб, я черв'як – я бог. Не дивно зрубати голову – мудро приставити.
Коли потрібний дефіс між словами?
Якщо складне іменник утворено від двох слів без сполучної голосної, і вони обидва можуть вживатися як окремі слова, то між його основами пишеться дефіс: крісло-гойдалка, сад-город, диван-ліжко і т.д.