Календула: корисні властивості та застосування

Календула, також відома як квітка маргаритки, є однією з найпоширеніших і корисних лікарських рослин. Її використання в медицині та косметології простежується з давніх часів, і сьогодні вона залишається незамінним інгредієнтом у багатьох препаратах та косметичних засобах.

Календула має безліч корисних властивостей, які роблять її невід'ємною частиною нашого життя. Вона має протизапальні, протимікробні та загоювальні властивості, що дозволяє використовувати її для лікування ран, опіків, саден та інших пошкоджень шкіри. Завдяки своїм антибактеріальним властивостям, календула допомагає боротися з інфекціями та прискорює процес загоєння.

Крім того, календула має очищаючі властивості, які дозволяють використовувати її для боротьби з акне та проблемною шкірою. Вона допомагає скоротити вироблення себуму, зменшує запалення та сприяє регенерації шкіри. В результаті, після використання продуктів на основі календули, шкіра стає здоровою, гладкою та сяючою.

Календула ефективна при нервових розладах, захворювання ротової порожнини, хворобах внутрішніх органів (шлунка, печінки, нирок, жовчного міхура). Її використовують як седативний, відхаркувальний, загальнозміцнюючий, болезаспокійливий засіб.21 лип. 2021 р.

Що можна лікувати календулою?

Найбільш відомі галузі застосування календули у народній медицині — захворювання шлунково-кишкового тракту (гастрити, виразки шлунка та дванадцятипалої кишки), хвороби печінки та жовчних шляхів, серця, облисіння, цистит, а також для покращення якості сну та апетиту. Збережена копія

Які хвороби лікують квіти календули?

Показання для застосування: Внутрішньо: виразкова. хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, коліт, ентероколіт, захворювання печінки та жовчовивідних шляхів, хвороби селезінки. Зовнішньо: захворювання ротової порожнини (молочниця у дітей, гінгівіти, піорея, запально-дистрофічна форма пародонтозу), ангіни, тонзиліти.

Навіщо п'ють чай з календулою?

Місцево настій нігтик квіток застосовують для полоскань горла при запальних захворюваннях глотки (гінгівіт, фарингіт, ларингіт) та слизової оболонки порожнини рота (стоматит, гінгівіт, пародонтит). Всередину застосовують як жовчогінний засіб при хронічному гастриті, холециститі, холангіті.